Сьогодні Україна згадує жертв звірячих розстрілів в Бабиному Яру

29-30 вересня німці вбили в Бабиному Яру 33 771 чоловіка. З Бабиного Яру врятувалося лише 29 осіб.

З 29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві відбувалися масові розстріли. Місцем їх проведення став Бабин Яр. Найбільше постраждали євреї, проте вбивали і представників інших національностей – українців, росіян, ромів. Нацисти вбивали здебільшого дітей, жінок і людей похилого віку, адже чоловіки були на фронті.

Перший розстріл стався 27 вересня 1941 року – було розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні, яка перебувала в безпосередній близькості до Бабиного Яру.

24 вересня на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі тривали наступними днями, було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. Нацисти звинувачували в пожежі і вибухах євреїв і використовували це як привід для знищення єврейського населення.

27-28 вересня нацистська влада віддала наказ про те, щоб 29 вересня єврейське населення міста до 8 години ранку з'явилося до призначеної точки збору з документами і цінними речами. За невиконання наказу покладався розстріл. Одночасно через двірників і кербудів поширювалася дезінформація про намір провести перепис і переселення євреїв.

Наприкінці вулиці було влаштовано пропускний пункт, за яким перебувала прихована зі сторони канцелярія. По черзі за пропускний пункт відводили 30-40 чоловік, де у них відбирали речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей до проходів в насипу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному краю знаходився кулеметник. Після того як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Оскільки розстріляти всіх прибулих за одну добу не вдалося, як пункт тимчасового утримання прибулих на ніч використовувалися приміщення військових гаражів.

Відступаючи з Києва, німці частково знищили концтабір, розкопали і спалили десятки тисяч тіл в Бабиному Яру. Сирецький концтабір використовували для утримання німецьких військовополонених. 1960 року його знищили і на цьому місці з'явився парк.

Восени 1961 року в одній з газет були надруковані вірш Євгена Євтушенка "Бабин Яр", що починався зі слів ''Над Бабиним Яром пам'ятників немає'', які викликали широкий резонанс в Радянському Союзі.

«Над Бабьим Яром памятников нет.
Крутой обрыв, как грубое надгробье…
Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно, по-судейски.
Все молча здесь кричит, и, шапку сняв,
я чувствую, как медленно седею.
И сам я — как сплошной беззвучный крик
Над тысячами тысяч погребенных…»

На сьогодні на місці трагедії в Бабиному Яру встановлено пам'ятники загиблим євреям. У 2000-х рр. Бабиному Яру присвоїли статус державного історико-меморіального заповідника.

Починаючи з 1991 року в Бабиному Яру щороку проводять жалобні церемонії пам'яті. Цього року 29 вересня в Бабиному Яру відбудуться жалобні заходи за участю керівництва України і представників різних країн.