Проект порушує питання, хто робить реліквію реліквією.
Експозиція проекту молодого львівського художника Назара Мартинюка розгортається навколо проблеми реліквії, нашого сприйняття «шанованих речей» та їх значення в контексті сучасності. Проект також порушує такі питання, як-от: що або хто робить реліквію реліквією та чи не варто ставити подібні «шановані речі» під сумнів?
"Представлені артефакти виходять із суб’єктивного бачення сакрального та відсилають до тотемних систем, де тіло виступає ключовою матерією формування реліквії. Тіло переходить в категорію предметності, втрачає свою вітальність, стає незмінною даністю (втрачає значення тілесності). Також варто зазначити, що конкретних посилань до певних релігійних систем немає, натомість присутня апеляція до невиправданого та сліпого поклоніння плоті.
Ключовим меседжем є непряме підроблення реліквії за рахунок власного фетишизму і похідних від нього знаків (часто суб’єктивне нав’язується об’єктивним, чим провокує підміну одне одного).