Соборність України

З 3 січня 2018 року у Хмельницькому обласному художньому музеї експонується виставка «Соборність України. Естафета поколінь», з нагоди Дня Соборності України.

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, відзначається День Соборності України.
Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.
Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час — автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно. День Соборності України серед усіх визначних дат особливо актуальним постає у сьогоденні. Ці події, як і Революція гідності, анексія Криму, війна за Донбас згуртували українців Сходу і Заходу, Півночі і Півдня України у боротьбі за Незалежність, Свободу і Єдність нашої Батьківщини.

Мета виставки «Соборність України. Естафета поколінь» — нагадати про духовну єдність людей східних і західних земель України. Роботи, що увійшли до експозиції, покликані актуалізувати образи борців за свободу України та етапи становлення української державності. Простежити тернистий шлях пропонується за допомогою живописних полотен та скульптури з музейної колекції, що через показ атрибутики та символів цього та минулого століття, демонструють тяглість ідеалів і прагнень української нації до незалежності.
Впродовж усієї історії нашої держави відбувається відродження традицій, самобутності, пошук та збереження національної та етнічної ідентифікації в різних сферах соціокультурної діяльності, зокрема, й у мистецтві. Дана виставка презентує творчість художників, що ідентифікували себе з українським етносом та шукали свій творчий шлях у витоках власної культури; для них національна ідея була стрижневою. Це митці різної стильової спрямованості та манери письма нового етапу у відбудові українського мистецтва, що відбувся в 1980–1990 роках (Андрій Антонюк, Феодосій Гуменюк, Опанас Заливаха, Володимир Патик та інші). 
Як бачимо, мистецький світ, такий різний в своїй стилістичній та образній мові, виступає єдиним у своєму прагненні об’єднати український народ та зберегти його коріння. Соборність та Свобода Української держави одвічна мрія, яку плекав народ протягом усієї історії боротьби за незалежну Україну.