З нагоди Дня Гідності та Свободи Хмельницький музей-студія фотомистецтва представляє фотовиставку Олександра Тимошенко «Майдан. Героїчний поступ українського народу». Надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи, автор виставки Олександр Тимошенко пройшов разом зі своїми побратимами з 26 листопада 2013 року по 18 лютого 2014 року. Як професійний фоторепортер у минулому та як фотохудожник з певним рівнем досягнень впродовж всього часу протистояння на вулицях Києва зробив фотолітопис цих подій. Два поранення, отримані на вулиці Інститутській 18-го лютого 2014 року, не дозволили йому відзняти мужню, страшну, але переможну кульмінацію. Виставка складається з 50 фотографій.ТИМОШЕНКО ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧНародився в Білорусі, в 1952 році. Серед лісу, в танковому полку, де після фронту служив батько. Після повернення сім’ї на батьківщину (1957 рік), в 1969 році закінчив Фастівську середню школу. В 1975році закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації. Працював за фахом «експлуатація аеродромів» в аеропортах: Таллін, Мінськ, Рівне, Луцьк. Закінчив кар’єру авіатора в 1979році на посаді начальника аеродромної служби Вінницького аеропорту. 1977-1978рр.- служив в лавах Радянської Армії.Після поверненя до Києва працював в конструкторському бюро «Київенерго». В 1985р після отримання серйозних опіків (8 місяців в опіковому центрі, 4 реконструктивні операції), впродовж 3-х років був інвалідом 2-гої групи. Після тривалого лікування зайнявся індивідуальною трудовою діяльністю в галузі фотографії. На той час це була моя єдина можливість утримувати сім’ю. До творчої фотографії життя привело мене через комерційну фотографію, де досягнув певних фінансових успіхів. В період з 1983 по 1987 роки працював у відділі пропаганди Дніпровського райкому партії м. Києва, забезпечуючи потребу в фотоілюстраціях про життя району. В 1985-1988рр захопився репортажною зйомкою культурних подій в м. Києві. Працював (поза штатом) в газетах «Вечірній Київ», «Радянська освіта», «Прапор комунізму», «Київська правда», «Культура і життя» та інших. В 1987році закінчив інститут підвищення кваліфікації журналістської майстерності. Потім, на ряду з забезпеченням матеріальних потреб сім’ї, все більше захоплювався творчою фотографією, друкувався в різних виданнях. В 1997 році після несподіваної смерті молодшого сина (в 12-річному віці) творча фотографія стала моєю єдиною соломинкою для душевного спасіння. До теперішнього часу це так і залишається. Маю сина Віталія 1973 р.н., не одружений. З 2008 року веду активну громадську діяльність: Голова Правління громадського об’єднання «Млинок» (з 2009 р.), член місійного товариства Патріаршої Добродійної Фундації Патріарха Володимира Української Православної Церкви Київського Патріархату (з 1997р), представник парафіяльної ради (церковний староста) парафії Нерукотворного Образу Ісуса Христа та Феодорівської ікони Божої Матері Київської єпархії (хут. Млинок Фастівського району, Київської області), громадський інспектор Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, член Всеукраїнського об’єднання «Активіст Майдану».В 2005 році по рекомендації Голови Національної спілки фотохудожників України Миколи Івановича Селюченка став членом Спілки. З тих пір я гордо ношу ім’я члена Спілки фотохудожників, беру участь у її житті та не полишаю потребу душі через об’єктив камери захоплюватися красою Божого творіння.Надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи, я пройшов разом зі своїми побратимами з 26 листопада 2013 року по 18 лютого 2014 року. Як професійний фоторепортер в минулому та як фотохудожник з певним рівнем досягнень впродовж всього часу протистояння на вулицях Києва зробив фотолітопис цих подій. Два поранення, отримані на вулиці Інститутській 18-го лютого 2014 року не дозволили мені відзняти страшну, мужню, але переможну кульмінацію.Після тривалого лікування в госпіталі та реабілітації я опрацював архів своїх зйомок (59 Гбт) та передав його в Головне слідче управління Генеральної прокуратури України. Як постраждалий від неправомірних дій співробітників міліції журналіст, виступаю свідком в кримінальній справі зі своїми більше ніж 2-ма тисячами файлів знімків та 142 відеокліпами.В листопаді 2014 року до дня вшанування річниці початку Революції Гідності, за сприяння Міністерства культури України, Національної спілки фотохудожників України, Культурологічного центру Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Міжнародної неурядової організації волонтерів «Зірки всесвіту» (Японія) за свої кошти започаткував проект, презентація якого відбулася 28 грудня 2014року в Києві в галереї «Печерська». За основу взята моя персональна фотовиставка. Для експонування відібрані біля 200 світлин, які в хронологічному порядку висвітлюють історичні події Революції Гідності.