Георгій Семенович Верейський (1886–1962) — дійсний член Академії мистецтв СРСР, лауреат Державної премії, заслужений діяч мистецтв, народний художник Російської Федерації (РРФСР). Його постать посідає одне з чільних місць серед художників-графіків XX століття.
Роботи Георгія Семеновича зберігаються у багатьох приватних колекціях, в найбільших музеях Росії: Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, Державній Публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, Державному Ермітажі та в ін. Попри це найбільша частина творчого доробку майстра (понад 2,5 тис. експонатів, в тому числі особисті речі, фотографії, документи) знаходиться в нашому місті. Адже саме у Проскурові 1886 р. народився майбутній художник. Тут пройшли його дитячі роки. Щоправда, невдовзі родина Верейських переїхала до Харкова (1895 р.), а у 25-річному віці, уже повністю сформованою особистістю, Георгій Семенович переїхав у Петербург, де жив та працював все подальше життя. Після смерті митця його вдова передала твори чоловіка на його малу батьківщину, у м. Хмельницький. 1980 року в старовинному будинку було відкрито меморіальний музей Г. С. Верейського. Згодом виникла потреба в капітальному ремонті приміщення, і всі експонати були передані до Хмельницького художнього музею, де вони зберігаються по сьогодні.
На виставці представлені особисті речі художника, меблі з його кабінету у Санкт-Петербурзі, робочі інструменти, мольберт, за яким митець працював півстоліття над численними живописними полотнами та малюнками.
Верейський був художником досить широких уподобань. Немає техніки, в якій він не пробував би свої сили. Це — олія, акварель, темпера, гуаш, пастель, туш, свинцевий та італійський олівці, літографія, офорт, ксилографія, акватинта та їх сполучення. За 60 років творчої праці він створив також багато друкованої графіки — близько 1150 літографій, понад 150 офортів. Друкарські дошки, з яких зображення на папері утворюється шляхом відтиску, теж можна побачити в експозиції.
Мабуть, найбільш вагома частина творів Г. С. Верейського — портрети, у яких художник відтворює не лише зовнішню схожість, а й передає основні риси характеру зображуваних постатей. Невеличка частка їх представлена на виставці. Це зігріті ніжними почуттями образи рідних та близьких художнику людей: батьків майстра, його першої дружини Олени Миколаївни, їхніх синів Миколи та Ореста (останній, як і батько, став видатним художником-графіком), онуків майстра Ані і Наташі, другої дружини Раїси Михайлівни, близького друга родини Ксенії Воїнової, шанувальниці творчості митця, колекціонерки Олі Рибакової, директора Ермітажу Йосипа Орбелі, співробітника Ермітажу Т. Загревського, друга художника Олександра Бенуа, акторки Ольги Кніппер-Чехової та балерини Галини Уланової, шанувальником таланту яких був Георгій Семенович, літографа Я. Конкіна та ін.
Георгій Верейський, неодноразово зображуючи одну і ту ж особистість, створював своєрідний життєпис. На виставці експонується лише частина цього графічного літопису, яка представляє близьке оточення художника.
Кожен з портретованих під рукою майстра постає в своїх неповторних проявах, а всі вони разом являють цілісний образ людини свого часу.
