Сімейний бізнес часто починається не зі стратегії і чіткого плану, а з довіри, людей і такого простого "А давайте спробуємо!". Історія бренду жіночого одягу Olmod - це історія про досвід, який вимірюється десятиліттями, війною і відповідальністю за майбутнє дітей, онуків та нові ідеї тих самих дітей, які готові розвивати та примножувати.
Засновник бізнесу Валерій Чабан - ветеран російсько-української війни, переможець конкурсної програми "Варто діяти" від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Разом із сином Павлом і невісткою Юлією він розвиває швейний бізнес на Хмельниччині - з власним виробництвом, офлайн- та онайн-магазинами.
Від музики до підприємництва
Валерій народився і виріс у Хмельницькому. Він закінчив Хмельницьке музичне училище та мріяв грати на ударних.
Мені захотілося грати на барабанах. Мама була категорично проти, але я був молодий і занурений у творчість. Згодом я зрозумів, що заробити музикою в той час можна було копійки, - згадує він.
Після строкової служби в армії у Казахстані Валерій отримав звання старшого сержанта. За його словами, згодом це стало в пригоді вже під час війни. Згодом він здобув інженерну освіту в Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування (нині - Хмельницький національний університет) і пішов у підприємництво.
Це були 90-ті. Торгували всі - і я торгував. Мені це дуже подобалось. Трикотаж, швейні вироби, їздив у Туреччину, мав точку на базарі. А потім захотілося мати власний цех, - каже Валерій.
Сімейна справа, яка переросла у бренд
У 2008 році Валерій разом із сином Павлом відкрив швейний цех. Починали з виробництва чоловічого одягу. Це були футболки і спортивні костюми. Згодом Павло одружився і до бізнесу долучилася його дружина Юлія - зі своїми ідеями та новим поглядом на сімейну справу.
Я прийшла в бізнес у 2013 році. На той момент Павло з батьком уже займалися виробництвом і продажем чоловічого одягу. Працюючи поруч із цехом, я часто приходила і підшивала свій одяг й шила речі для себе. Люди почали звертати увагу і питати, де я купила такий одяг. Тоді й з’явилась ідея створення власного бренду, - розповідає Юлія.
Саме з цих "перешитих" речей і почалася нова сторінка бізнесу родини. Юлія переконала свекра та чоловіка змінити фокус і почати шити саме жіночий одяг.
Жінки купують частіше, вони постійно змінюють одяг. Я відчувала, що ми можемо зробити щось справді якісне, до смаку багатьом жінкам, - каже вона.
Так з’явився Olmod - бренд, який поступово вийшов за межі локального ринку передусім завдяки соціальним мережам.
Засновник бізнесу Валерій Чабан
Instagram як точка росту
У 2020 році родинний бізнес Валерія Чабана активно вийшов в онлайн. відповідальність за це також взяла на себе невістка ветерана.
Ми системно почали працювати з Instagram. Свідомо відмовилися від професійних зйомок на моделях і почали показувати одяг на мені - як на співзасновниці бренду. Це стало нашою візитівкою, - пояснює Юлія.
Бренд почали асоціювати з реальною людиною, сімейною справою і власним виробництвом.
Через зворотний зв’язок ми краще зрозуміли потреби жінок: у посадці, розмірах, фасонах. Це напряму вплинуло на якість продукту, - додає вона.
Сьогодні Instagram-сторінка Olmod має близько 45 тисяч підписників і працює не лише як канал комунікації, а й як майданчик для продажів і залучення клієнтів в офлайн-магазини.
Бізнес під час війни
На початку повномасштабного вторгнення Валерій добровільно вирушив на фронт. Починаючи від 2014 року чоловік допомагав війську, а у 2022 вже не зміг не піти.
На третій день я сказав сину: я йду воювати, ти залишаєшся тут. Треба захистити внуків, у мене їх двоє. Служив я у 86-му окремому батальйоні, - каже він.
Поки Валерій був у війську, бізнес повністю ліг на плечі Павла та Юлії.
Я пишаюсь сином. Він не просто не "завалив" бізнес, вони з невісткою його підтримували. Ба більше, допомагали та допомагають ЗСУ. Син відшив 500 аптечок для мого батальйону, шив бронежилети для інших підрозділів, - згадує Валерій.
Валерій Чабан брав участь у бойових діях у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській областях. Згодом перевівся до іншої бригади та займався, зокрема, роботою з топографічними картами. У 2025 році ветеран у віці 60 років завершив службу.
Повернення до цивільного життя і ролі підприємця
Повернувшись у Хмельницький, Валерій взявся до справ. Відповідальність ветерана нині - це фінансові та організаційні питання, налаштування техніки та робочих процесів. Після повернення Валерія з війська ветеранський бізнес розширився, відкрили магазини в Хмельницькому та ще двох містах області - Старокостянтинові та Волочиську. Згодом родина дізналася про конкурсні програми для ветеранських бізнесів і вирішали спробувати свої сили.
Син каже: якщо держава допомагає - треба цим скористатися. Ми подалися, бо хочемо розвивати торгову марку далі, - пояснює Валерій.
Написали проєкт, пройшли усі етапи відбору та здобули перемогу в конкурсній програмі "Варто діяти" від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. За словами Юлії, перемога стала поштовхом до внутрішніх змін у бізнесі.
Завдяки підтримці ми змогли оптимізувати виробничі процеси, покращити роботу конструкторського відділу, почали оновлювати обладнання. І, що дуже важливо, взяти участь у двох професійних виставках, - каже вона.
Одяг як форма ідентичності
Окремим напрямом розвитку Olmod стала етноколекція.
Ідея народилась дуже органічно. Я люблю українську символіку і ношу її щодня. Хотілося створити одяг не для свята, а для звичайного життя - без пафосу, але з глибоким змістом, - пояснює Юлія.
Колекція вже активно готується і зовсім скоро буде представлена, як в Instagram, так і на всеукраїнських виставках, аби надихати та радувати жінок будь-якого віку та статури.
Наш принцип - не підганяти жінку під одяг, а створити одяг для жінки. Ми приміряємо кожну модель від XS до XXL і підганяємо сам виріб так, щоб він сидів гармонійно на різних розмірах і типах фігури. Також ми беремо за основу зріст 175 см. Це середньостатистичний зріст жінки. Тому і штани, і рукава в нас повномірні. Адже часто буває, що виробники беруть за основу модель меншого зросту і жінки мають проблему з рукавом і довжиною штанів, - додає Юлія.
Плани і відповідальність
Родина співпрацює з місцевим професійним ліцеєм та надає можливість майбутнім швачкам практикуватись і згодом працювати у цеху.
Ми хочемо, щоб вони могли працювати в Україні, а не шукали роботу за кордоном. Щоб мали гідні умови праці, щоб український бізнес органічно розвивався. Я завжди кажу: "Купуйте українське". Адже підтримка свого виробника - це теж внесок у країну, - каже Валерій.
Попри війну та складні умови, родина ветерана планує розширення свого бізнесу і мріє про вихід на міжнародний ринок.
Ми хочемо, щоб світ знав український одяг. Це не лише про моду - це про стійкість, цінності й любов до своєї країни, - підсумовує Юлія.