Від того, як саме будуть розташовані труби і підключені радіатори, залежить ефективність усієї системи опалення котеджу. Існує кілька варіантів, кожен з яких має переваги й недоліки. Перш за все необхідно визначитися, яким чином буде забезпечено обіг теплоносія: природним чином під дією сили тяжіння чи його буде підганяти циркуляційний насос. Це пов’язано з тим, що не кожна схема розведення придатна для систем без помпи.

Опалення з природною циркуляцією — найбільш просте та економічне в реалізації, енергонезалежне. Однак такий варіант підходить тільки для котеджів з довжиною контуру до 30 м і часто призводить до нерівномірного розподілу температури. Системи з примусовим обігом рідини працюють на насосному обладнанні. Це дуже ефективне та в перспективі вигідне рішення, проте воно енергозалежне.

Найчастіше спеціалісти радять проєктувати систему, здатну функціонувати як з помпою, так і без неї (на випадок відключення електрики). Підібрати циркуляційний насос на сайті skvagina.com.ua можна для опалювальних контурів будь-якої довжини.

Три головних варіанти розведення

  1. Однотрубне. Елементи опалювальної системи підключають послідовно, тобто теплоносій проходить через всі радіатори по черзі. Така система найдешевша з точки зору закупівлі матеріалів і монтажу, проте має суттєві недоліки. Температура розподіляється по приміщеннях нерівномірно: у найближчих до котла кімнатах може бути надто жарко, а у дальніх — прохолодно. Частково вирішити цю проблему можна, встановивши насос для системи опалення або обхідну трубу з системою кранів і байпасів. Проте однотрубне розведення підійде тільки власникам невеликих котеджів з мінімальним бюджетом.
  2. Двотрубне. До кожного радіатора в домі під’єднуються  пряма (від котла) і зворотна лінія. Це гарантує більш рівномірне розподілення тепла. Двотрубний варіант може бути реалізований по одній з популярних схем. Нижнє вертикальне розведення: вода з котла проходить по магістралі на першому поверсі або в підвалі, потім піднімається по стояку на другий/третій поверх і знов спускається до нагрівального приладу. Верхнє вертикальне: гарячий теплоносій одразу подається по стояку під стелю, звідки розходиться по радіаторах. Також іноді використовується тупікова модель розведення або з попутним рухом рідини. 
  3. Колекторне. Передбачає монтаж розподільної гребінки, завдяки якій кожен радіатор має власну приточну та зворотню магістраль. Таке розведення дозволяє гнучко регулювати температуру в кожному приміщенні та навіть проводити заміну пошкоджених радіаторів чи труб без необхідності вимикати опалення у всьому котеджі. Для такої системи обов’язковим є встановлення циркуляційного насосу.

Вибір системи цілковито залежить від вашого бюджету. Розрахувати вартість кожного варіанту з урахуванням довжини контуру, необхідності купувати котел, розширювальний бак та інші комплектуючі, допоможе досвідчений інженер. В жодному разі не рекомендуємо збирати опалювальну систему «на око» без проєкту, адже вартість помилки буде чималою.