Відома на всю Україну хмельницька майстриня шукає тих, кому можна передати свої знання (Фото)

Ніна Гончарук є членом спілки митців народного та сучасного мистецтва, член спілки Всеукраїнського громадсько-творчого об'єднання «Ексклюзив», спілки художників України «Золота палітра». За час творчості Ніна Іванівна представила свої роботи на 223 різноманітних виставках. З них 61 – персональні. Наразі майстриня почала вишивати 215 картину. Але прагне передати свої знання для інших.
Нам випала нагода поспілкуватися з подільською майстринею та побувати в її унікальній світлиці.
28 вересня 2012 року за сприяння мерії міста і облдержадміністрації у приміщені Хмельницького міського навчально-курсового комбінату була відкрита світлиця-музей «Живопис голкою». З приходом останньої влади міста та області до світлиці з посадовців ще ніхто не приходив.
Без ескізів, схем, номерів ниток та художньої освіти, Ніна Іванівна Гончарук стала відомою на всю Україну. Її стиль особливий, а більшість робіт вишиті навмання. Ідеї майстриня бере зі своєї уяви.
Єдине, що дозволяє собі, – це встановлення параметрів для картин, де зображені архітектурні пам’ятки. Таких вишивок у доробку Ніни Гончарук чимало. Всі вони увійшли до серії «Архітектурні пам'ятки Хмельницької області». На картинах можна побачити Самчики, Старокостянтинів, Кам’янець-Подільський, Бакоту, Хмельницький, Меджибіж та ін.
Голку до рук подільська майстриня взяла ще у три роки. Але навчання, заміжжя, робота… Все життя працювала фінансистом, але душа прагнула до творчості. І тоді майстриня годинами недоспаних ночей оволодівала багатьма техніками.
У роботах мисткині задієно багато видів швів: французький вузлик, рококо, лічильна глядь, стебловий шов, звичайна гладь, полтавська вишивка. За допомогою останнього створює національне вбрання.
Коли ж вдосконалювала свою майстерністю, то винайшла власну техніку – дво- і тришарову вишивку. Таким чином зашиває полотно у декілька шарів.
«Спочатку я вишиваю тло, а потім починаю наносити решту всього. Третій шар – зашиваю шовком. Тому мої картини аж іскряться на сонці. Це ефект правдоподібності…», – каже Ніна Іванівна.

«Нитки мають свій ефект. З якої сторони не дивіться на картини, там ніби підсвітка стоїть. Фарбами такого не можна досягнути, як ниткою», – додає майстриня.
Навчалася майстриня у столиці. Тому в творчому доробку багато картин, де зображений Київ та його найвідоміші місця.

Також Ніна Іванівна стала автором чотирьох карт України, вишитих різними способами.

До Дня незалежності України цього року вишила Хмельниччину. Цілу карту склали з подібних картин інших областей нашої країни.

«На цьому полотні спочатку лелека несла футбольних м’яч. Картину робила з нагоди Чемпіонату Європи з футболу, який проходив у 2012 році в Україні. Після завершення змагань замість м’яча на полотні з’явилася лялечка. Картина стала нести демографічний характер. Про нові покоління», – коментує роботу Ніна Іванівна.

Трансформація подій на Майдані
«Дуже важко було вишивати це… Я дуже плакала над цією роботою. До речі, я ніколи не використовую чорного кольору. Це єдина картина з чорним кольором. Це наша трагедія…», – ділиться з авторка роботи.
Роботу почала вишивати ще зимою 2015 року. Закінчила тоді, коли стихли події на Майдані.
На запитання про роботу, яка подобається найбільше, Ніна Іванівна відповіла, що це всі її діти й біля кожної вона сидить довго, обдумає кожен міліметр. На створення робіт у майстрині йде від місяця і до одного року. Все залежить від формату та ідеї.

Серед вишивок зображення пір року, природи. Є також й феєрверки та космічне небо. Багато робіт було подаровано, частину майстриня продала.

«Шевченкіана у вишитих полотнах»
Велика частина картин присвячена творчості та постаті поета та художника Тараса Шевченка. Це більше 100 робіт, які об’єднані однією темою – «Шевченкіана». Це цикл, що демонструє і популяризує творчість Кобзаря.
«Я не малюю, я одразу вишиваю. Природу вишиваю одразу і сюжети вигадую на ходу», – каже Ніна Іванівна.

«Фрукти»

«Це моя візитівка. Цю роботу я вишивала 8 місяців. Пробувала повторити, але так уже не виходило».

На виставці у Каневі жінці подарували Кобзар. Ніна Іванівна обробила його золотим шиттям. Вишита й власний автопортрет.

Дві доньки Ніни Іванівни пішли творчою стежиною матері. Старша займається дизайном інтер’єру, а менша моделює одяг.
Проте у 67 років майстрині хочеться передати свої знання іншим.
«Тут усе може життя. Мені б не хотілося, щоб воно все пропало. Я б не проти проводити майстер-класи, заняття, відкривати виставки», – зізнається жінка.
Тому запрошує до себе молодь та дорослих, аби показати різні стилі, допомогти опанувати майстерність голки.  Майстриня допоможе підібрати тканину, нитки та інші приналежності. До кожного обіцяє підходитиме індивідуально. Жодних вікових та часових обмежень не ставить. Ви уже можете зателефонувати Ніні Іванівні та домовитися за заняття (067 11 40 135).