Хмельничани разом зі всією Україною вшанували пам'ять жертв голодоморів (Фото)

26 листопада в усій країні вшановують пам'ять жертв голодоморів. Хмельницький не залишився осторонь та долучився до вшанування.

Близько 15:00 на центральній площі почали збиратися люди, щоб взяти участь у Скорботній ході. Свідки Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій, громадськість, представники громадських об’єднань та релігійних конфесій: всі вони прийшли аби згадати та вшанувати пам’ять своїх закатованих співвітчизників.

До вшанування також долучилися представники влади міста та області.

«Українці мають вчитися на своїй трагічні історії, бо ми, таке враження, ходимо по колу та ніяк не можемо з нього вирватися. В 1921 році відбувся перший Голодомор, у 1933 році — ще один геноцид та у 1947 році — також геноцид. Голодомор 1933 року  — це не лише явище яке відбулося, воно має певну тяглість. Про це нам всім потрібно пам’ятати. У нас зараз, постгеноцидне суспільство та ми, на жаль, не усвідомлюємо, що всім разом зараз потрібно закотити рукави та працювати для себе та для України», — дала коментар журналісту 0382.ua заступник міського голови Мельник Галина Леонтіївна.

На майдані зібралося чимало народу та всі вони, рівно о 15:30, вирушили пішою ходою вулицями Соборною, Героїв Майдану та Свободи до пам’ятника «Ангел Скорботи», аби покласти квіти, запалити лампади та відслужити панахиду.

Варто відзначити, що у ході взяли участь люди різного віку: були тут і зовсім юні, але вже свідомі хмельничани.

О 16:00 біля «Ангела Скорботи» відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання та була відслужена панахида за жертвами голодоморів та політичних репресій.

Після офіційних заходів нам вдалося поспілкуватися з головою обласного братства ОУН УПА Зіновієм Комарницьким

«Голодомор 1932-33 років  — це кульмінація катувань Росії над українським народом. Звичайно, це велика трагедія для нашого народу тому, що померли мільйони людей. Нажаль, як ми бачимо, ненависть з боку Росії до українського народу продовжується. Але наша нація завжди знаходить в собі сили підніматися після важких ударів. Я впевнений, що і цього разу ми вистоїмо та здобудемо вирішальну перемогу в боротьбі за свою незалежність», — розповідає пан Зіновій.