Сьогодні день зимового сонцестояння: найкоротший день і найдовша ніч року

День зимового сонцестояння в 2016 році випадає на 21 грудня. Найкоротший день в році починається в середу о 10:45 UTC (всесвітній координований час).

Для астрономів це початок зими, хоча оптимісти, цілком обгрунтовано вважають, що з дня зимового сонцестояння все повільно, але вірно наближаються до літа.

Сонцестояння - один з двох днів в році, коли висота сонця над горизонтом опівдні мінімальна або максимальна. 

Починаючи з доісторичних часів зимове сонцестояння відзначали як вкрай важлива подія. У багатьох культурах в цей день святкували народження Сонця і нового року.

Протягом тисячоліть день зимового сонцестояння мав величезне значення для всіх народів нашої планети, які жили в гармонії з природними циклами і організовували своє життя відповідно до них. З найдавніших часів люди шанували Сонце, розуміючи, що від його світла і тепла залежить їхнє життя на землі. Для них день зимового сонцестояння уособлював перемогу світла над темрявою.

Так, до цього дня присвячені прислів'я: сонце - не літо, зима - не мороз. Тепер день буде поступово збільшуватись, а ніч - скорочуватися. За зимового сонцестояння судили про майбутній урожай. У давнину в цей день помічали: іній на деревах - до багатого врожаю зерна.

У XVI столітті на Русі з днем ​​зимового сонцестояння був пов'язаний цікавий обряд. До царя на уклін приходив дзвонарний староста московського собору, який відповідав за бій годинника. Він доповідав, що відтепер сонце повернуло на літо, день додається, а ніч скорочується. За цю радісну звістку цар жалував старосту грошима.

У стародавніх слов'ян в день зимового сонцестояння святкувався язичницький Новий рік, він зв'язувався з божеством Колядою. Головним атрибутом свята було багаття, яке зображає і закликає світ сонця, яке після найдовшої ночі в році мало підніматися все вище і вище. Ритуальний новорічний пиріг - коровай - за формою теж нагадував сонце.

У Європі в ці дні починався 12-денний цикл язичницьких свят, присвячених зимового сонцестояння, знаменувало початок нового життя і оновлення природи.

У день зимового сонцестояння в Шотландії був звичай запускати сонячне колесо - "cолнцеворот". Бочку обмазували палаючої смолою і пускали вниз по вулиці. Колесо - символ сонця, спиці колеса нагадували промені, обертання спиць при русі робило колесо живим і схожим на світило.

Зимове сонцестояння раніше всіх інших сезонів було визначено в Китаї (в китайському календарі 24 сезону). У стародавньому Китаї вважали, що з цього часу піднімається чоловіча сила природи і починається новий цикл. День зимового сонцестояння вважався щасливим днем, гідним святкування. У цей день все - від імператора до простолюдина - йшли у відпустку. Армія наводилася в стан очікування наказів, закривалися прикордонні фортеці і торгові лавки, люди ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Китайці приносили жертвопринесення богу Неба і предкам, а також їли кашу з квасолі і клейкого рису, щоб убезпечити себе від злих духів і хвороб. До сих пір день зимового сонцестояння вважається одним з традиційних китайських свят.

В Індії день зимового сонцестояння - Санкранті - наголошується в індуїстських і сикхських громадах, де в ніч напередодні торжества запалюють багаття, жар яких символізує тепло сонця, яке зігріває землю після зимових холодів.