На Хмельниччині жорстоко вбили собак та викинули в криницю. ФОТО

Сім мертвих собак викинули в лісову криницю.

Інформує 0382 з посиланням на газету «День за днем».

Шепетівчанка Катерина розповіла, що коли ще ле­жав сніг, во­на ра­зом з ко­ле­жан­кою про­гу­лю­ва­ла­ся лі­сом, що не­по­да­лік мік­ро­району Ко­сець­ко­го, і по­ба­чи­ла сім мер­твих со­бак. Зі слів ше­пе­тів­чанки, хтось їх ви­ки­нув прос­то в лі­со­ве дже­ре­ло.

«Я, як і ба­га­то жи­те­лів на­шо­го мік­ро­району, час­то гу­ляю ці­єю лі­со­вою до­ро­гою у ви­хід­ні. То бу­ла не­ді­ля, ми з под­ружкою вий­шли у ліс і по­ба­чи­ли, що бі­ля об­го­рі­ло­го ду­ба слі­ди кро­ві. По­ди­ви­ли­ся, ку­ди во­ни ве­дуть. Да­лі спос­те­рі­га­ли жах­ли­ву кар­ти­ну— сім вби­тих, мо­же, відс­трі­ля­них со­бак ви­ки­ну­ли прос­то у дже­ре­ло, що бі­ля до­ро­ги. Со­бак при­вез­ли, на­пев­но, в міш­ках, бо труп од­ні­єї тва­рин­ки так і не вий­ня­ли з нього. Це яки­ми не­лю­да­ми пот­рібно бу­ти, аби так вчи­ни­ти з тва­ри­на­ми»,— роз­по­ві­ла па­ні Ка­те­ри­на.

Нас­тупно­го дня журналісти «День за днем» по­їха­ли на вка­за­не ше­пе­тівчанкою міс­це, але сні­гом при­си­па­ло всі слі­ди цього звірс­тва.

Од­нак, не­що­дав­но у ре­дак­цію зно­ву прий­шла па­ні Ка­те­ри­на, і ска­за­ла, що тру­пи тва­рин там так і ле­жать. Від то­го, що во­ни по­ча­ли роз­кла­да­ти­ся, у дже­ре­лі з’яви­ло­ся ба­га­то хро­ба­ків, а смо­рід ско­ро до­сяг­не до мік­ро­району Ко­сець­ко­го.

Си­ту­ація справ­ді неп­ри­єм­на і «смер­дю­ча», а при­би­ра­ти до­ве­деть­ся лі­сів­ни­кам, ад­же це те­ри­то­рія ДП «Ше­пе­тівсь­кий ліс­госп».

«В цьому лі­сі час­то ви­ки­да­ють сміт­тя. Цю кри­нич­ку на міс­ці дже­ре­ла ми справ­ді ви­ко­па­ли, для лю­дей, що від­по­чи­ва­ють в лі­сі. Те­пер до­ве­деть­ся її за­си­па­ти»,— ска­зав Олек­сандр Заб­лоць­кий, го­лов­ний ліс­ни­чий ДП «Ше­пе­тівсь­кий ліс­госп».

По­хо­ван­ня со­бак не ви­рі­шить проб­ле­ми людсь­ко­го звірс­тва. Цей ви­па­док не по­оди­но­кий, па­ні Ка­те­ри­на роз­по­ві­ла нам, що вто­рік хтось ви­віз в цей са­мий ліс до­рос­лу вів­чарку з цу­це­ня­та­ми: «Ми на­ра­ху­ва­ли п’ять ма­лих со­ба­чок, хо­ті­ли їх по­ло­ви­ти і в се­ло заб­ра­ти. Але во­ни зди­ча­ві­ли, не йшли до лю­дей. На­пев­но, втра­ти­ли до них будь­-яку до­ві­ру.»