Традиційні страви Хмельниччини, які варто скуштувати

Як свідчить історія, формування культури і побуту Хмельницького краю не обійшлося без впливу су­сідніх держав.

Не стала винятком і кулінарія: в ній можна знайти багато схожого з литовською й поль­ською кухнею, і звичайно ж – з російською.

Литовська кухня виріз­няється чималою кількістю страв зі свинини. На Хмельниччині по­любляють рулети зі свинини, м'яса птиці, субпро­дуктів. До фаршу додають яйця, родзинки, чорнослив, шпиг, а ще – хрін та інші овочі. Різноманітні прянощі надають стравам надзвичайних смакових якостей і екзотичних ароматів.

Литовською національ­ною стравою, яку шанують хмельничани, є картопляна ковбаса — ведерей.

Це ретельно очищені товсті свинячі кишки, начинені тертою сирою картоплею або крупою з жиром. Ці ковбаси печуть, обливши топленим свинячим салом.

Полюбляють і шюпініс – особливу кашу, зварену з гороху, картоплі і смаженого свинячого м'яса. Варто покуштувати свинячі копчені ков­баси під назвою «скіландіс» і варе­ники з тертої сирої картоплі, начи­нені сиром або рубленим м'ясом. Завдяки впливу польської кухні, тут уміють готувати салати зі свіжих, квашених і солоних овочів, які споживають зі сметаною або кислим молоком.

Влітку всім смакують холодні супи з полуниці, черешні, яблук, а також із лісових ягід. Восени їх замінюють супи з огірків і грибів. Вміють готувати й бігос. Страва має складний смак від поєднання квашеної капусти зі свіжою. Асорті з м'яса, дичини, грибів, ще й ковбаски – додають біґосу неперевершеної смакоти. Але звичайно головну роль в цьому регіоні відіграє українська кухня. Тут вас чекає і смачний борщ з пампушками, і запечене сальце, і відомі всьому світові українські вареники.

Карась у сметані по-летичевськи

Карась обсмажити в соняшниковій олії, на карася покласти подрібнену і підсмажену до золотистого кольору цибулю, перекласти на деко і залити півсклянкою домашньої сметани. Запі­кати в духовці впродовж 30 хвилин.

Зінківська ковбаса

Візитівка селища Зінькова — ковбаса. Кільце ковбаси чорного кольору пере­стало бути просто зіньківською смакотою. Це сувенір для гостей і продуктова місцева «родзинка», яку не зустрінеш ще де-небудь. Рецепт приготування зви­чайний, але секрет міститься у спеці­альних печах, де ковбаса печеться. По­будова таких печей- місцеве «ноу-хау», що передається тільки вузькому колу людей, тому таку ковбасу можна покуш­тувати тільки у Зінькові.