Олександр Буханевич: моя історія

Олександр Буханевич: моя історія, Палій Вадим

Кандидатів в депутати багато і кожному є що розповісти про себе. Добре, коли майбутній народний обранець має що сказати. Бо він, насамперед, публічна персона і це не той випадок, коли можна бути скромним.

Треба знати з ким маємо справу, тому з проханням чесно та відверто розказати про себе ми звернулись до кандидата в депутати по 189-му виборчому округу Олександру Буханевичу. Ось його сповідь:

 «Мене звуть Олександр Буханевич. Я юрист, доктор наук, державний діяч. Все моє життя – це виклики. Я звик справлятись з ними. У свій час став наймолодшим губернатором Хмельницької області, був заступником голови Податкової адміністрації. Зараз очолюю вчену раду Хмельницького університету управління та права ім. Л. Юзькова. Завжди залишався вірний своїй совісті і мені ніколи не було соромно за свої дії.

 Народився 25 лютого 1977 року в селі ПечанівкаДзержинського (нині Романівського) району Житомирської області. У 1994 році закінчив із золотою медаллю школу, вступив до Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, де отримав диплом з відзнакою. Починав з посади старшого слідчого прокуратури міста Житомира. Довго не затримався - вирішив перейти на викладацьку роботу в Національний університет «Острозька академія». Незабаром вперше за всю історію вузу став наймолодшим заступником декана правничого факультету. Не можу сказати, що це було легко. Навпаки, працювати прийшлось в рази більше, але хтось повинен був це робити.

 У 2002 році мене обрали депутатом Нетішинської міськради Хмельницької області ІV скликання. Був заступником голови постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності та правопорядку, згодом очолив депутатську групу «Народна довіра». В 2004 році обрали на посаду секретаря міської ради. Важливим кроком для мене було призначення приказом президента Віктора Ющенко головою Хмельницької обласної державної адміністрації у 2006 році. Два роки на цій посаді навчили багатьом речам, серед яких – людей треба слухати і поважати їх думку.

 Весною 2008 року перейшов до служби в Державну податкову адміністрацію України, зайняв крісло першого заступника голови. Державна служба – це чудовий досвід, і я взагалі не розумію, як у депутати йдуть люди, що не працювали в державних органах або не мають відповідної освіти. Приймати закони та, насамперед, їх писати, повинні кваліфіковані кадри з досвідом.

 Мабуть, це одна з причин, чому я знову повернувся до викладацької діяльності. Маючи великий досвід зрозумів, що готовий їм ділитися. Крім того, хочу не тільки навчати, але й діяти. Я кваліфікований управлінець, який пройшов важкий шлях з самих малих посад до топ-менеджменту країни.

 Чому балотуюсь до Верховної Ради? Я наполегливий та вірю, що люди мають розум та прислухаються до моїх слів. Значну частину свого життя я присвятив Хмельниччині, зокрема саме в Нетішині розпочинався мій шлях у якості управлінця. Нетішин– за це місто я готовий боротися, як і за кожний куточок мого рідного краю.

 Ми маємо свою, Богом дану нам Батьківщину і її майбутнє в наших руках. Не хочу знову чути про зраду, про обман та хабарництво чиновників. Досить вже обирати депутатів, які йдуть в парламент заради недоторканності чи власної вигоди. Депутат – обранець народу і він така ж рівна перед законом людина. Як юрист це знаю точно і готовий нагадати депутатам, що таке Конституція.

 Я підтримую ініціативи чинного Президента, але, як і ви, хочу бачити реальні дії. І їх забезпечення неможливе без професіоналів та компетентних осіб. Повторюю, що маю значний досвід державного управління, котрий я не спаплюжив «перестрибуванням» із партії в партію чи стрімкою зміною «прапорів».

За політичними гаслами мусять стояти реальні справи. Я йду без гасел. Я йду працювати».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі