Хмельницький екіпаж БТР удосконалив професійну майстерність (фото)

Десять днів провели хмельницькі гвардійці-БТР-ники на військовому полігоні у Старому Лисці, навчаючись і вдосконалюючись у вправності, компетенстності та злагодженості як єдиного цілого - екіпажу бойової машини.

"Дійсно, саме згуртованість, злагодженість команди, спільні дії, відточені до синхронності, незалежно, в яких умовах перебуваємо, розуміння один одного не те що з пів слова, а з пів погляду - ось що є основою, тим, без чого неможливо бути восокоефективним екіпажем БТР" - ділиться думками командир машини одного з екіпажів військової частини 3053 сержант Володимир Клепас, за плечима якого понад шість років служби в автомобільному взводі частини: три роки з яких був навідником та два роки - командиром машини.

З впевненістю можна стверджувати, що Володимр знає, про що говорить, адже його екіпаж є постійним призером на змаганнях БТР-ників, що регулярно проводяться як серед команд Західного оперативно-територіального округу Нацгвардії, так і екіпажів з усієї України. Зі змагань хмельницькі гвардійці стабільно "привозять" призові місця.

"А такі збори - так, це є надзвичайно важливим для усіх нас. Тут ми навчаємося тому, чого ще не знаємо,чи знаємо недостатньо, вдосконалюємося у таких навчальних питаннях як технічна підготовка, учбові стрільби з озброєння БТР, зокрема - нічна стрільба, та водіння у складних умовах. А також - таке спільне тривале перебування в умовах, далеких від комфорту, максимально наближених до бойових, гуртує екіпаж, як ніщо інше. Хіба що - перебування в зоні ООС, де доводилося нести службу, виконуючи завдання на блокпостах.

Нагадаємо: «Ходою пам’яті» хмельничани вшанували загиблих героїв російсько-української війни (фото, відео)

Саме те, чого навчилися на подібнх заходах, і стало в нагоді там, коли опинилися у реальних бойових умовах, коли покластися, окрім як на свою команду та на самого себе - ні на кого"- стверджує сержант Клепас. Додому хмельницькі гвардійці повернулися з новим багажем знань, умінь та навиків, якими з ними щедро ділилися наставники, котрі присвятили такій службі не одне десятиліття свого життя.