Цікаві факти з історії браслетів

Цей аксесуар за правом вважається однією з найпопулярніших прикрас, і найкраще підтвердження тому – їхня класифікація налічує 70 типів. Звичайно, були часи, коли їхня поширеність зазнавала спаду, але це торкнулося переважно країн Європи і було продиктовано тенденцією на закритий одяг з довгими рукавами. Як тільки мода стала менш манірною, мабуть, не залишилося представників аристократії, які відмовилися б від можливості купити браслет майстерної роботи. Та й зараз асортимент магазинів рясніє різноманітністю форм, матеріалів, стилів, а також екстравагантних моделей для поціновувачів нетривіального дизайну. Але, незважаючи на те, що виріб міцно увійшов у наше життя, в його історії існує багато цікавих фактів. Те, що споконвічним призначенням прикрас був захист від злих духів, хвороб та невдач, для багатьох давно не секрет. Як і те, що сама назва походить від французького "bracelet" - "зап'ястя". До речі, саме це розташування було обрано недарма – згідно з повір'ями наших далеких предків, не можна було дозволити ворогові доторкнутися до місця, де найвиразніше відчувається пульс: таким чином ворог може відібрати життя. Тому браслет був своєрідним бар'єром для торкання. Їх робили з природних підручних матеріалів: кісток та іклів тварин, шкіри, пташиного пір'я, черепашок, каміння, рослинного насіння та деревної кори. Ці традиції й досі зберігаються в деяких африканських племен.

У Денисівській печері на Алтаї було знайдено найдавніший із браслетів, що збереглися до наших днів – його вік близько 40 тис. років. Але найбільше дослідників зацікавили технології, які застосовувалися для його виготовлення: характерні особливості вказують на внутрішнє розточування, свердління за допомогою верстата, полірування та шліфування, проте ці методи виникли набагато пізніше.

В епоху античності чоловічі браслети були більш затребувані, ніж жіночі. Вони були обов'язковою частиною не лише повсякденного гардеробу, а й військової амуніції. Крім функції оберега, вони наголошували на становищі людини в соціумі. Причому носили їх на зап'ястях, на передпліччях і трохи вище ліктя. Тільки за часів Середньовіччя прикраса з´явилася й у жіночих скриньках.

Аксесуари перетворилися на показник класової нерівності досить давно - з моменту, коли майстри почали використовувати у своїй роботі благородні метали та дорогоцінні мінерали, вони служили індикатором приналежності до елітарного суспільства. Але Ренесанс став переломною точкою: саме тоді носити настільки розкішні ювелірні вироби могли собі дозволити лише королівські особи та найзнатніші дворяни. Деякі придворні дами становили цілі композиції з кількох браслетів із камінням, перші літери яких утворювали певні слова. Зараз все набагато простіше – для цієї мети ми можемо використовувати шарми та підвіски.

Кохання грошима не виміряти, але кохану людину завжди хочеться порадувати. Чому б із подібних спонукань не замовити браслет, який згодом визнають найдорожчим в історії? Саме так вчинив британський монарх Едуард VIII (який зрікся престолу в ім'я кохання) та підніс своїй дружині герцогині Віндзорській Уолліс Сімпсон творіння від Картьє у вигляді платинової пантери з діамантами, оніксами та смарагдами. У 2010 році предмет розкоші анонімний покупець купив на аукціоні Сотбіс за $12,4 млн, що втричі перевищує стартову вартість лоту.