• Головна
  • За добу Хмельницький прийняв понад 2 тисячі переселенців
12:11, 27 березня

За добу Хмельницький прийняв понад 2 тисячі переселенців

За добу Хмельницький прийняв понад 2 тисячі переселенців

За минулу добу Хмельницький прийняв понад 2 тисячі переселенців, з них понад  тисяча прибула  залізницею. В цілому за час війни понад сто тисяч біженців уже перетнули в потягах, на автобусах, авто наше місто, понад 25 тисяч знайшли прихисток у нашій територіальній громаді. І це лише офіційно.

Величезний потік вимушених переселенців потребує невідкладної, миттєвої допомоги, яку їм надають волонтери, координовані органами місцевої влади. Перший хмельницький форпост — залізничний вокзал, куди безупинно прибувають евакуаційні поїзди: і з кінцевою зупинкою, і транзитні. За  останню добу  волонтери зустріли, нагодували та надали допомогу майже 2 тисячам людей.

«У перші дні війни потяги йшли на захід безупинно, — розповідає координаторки-волонтерка Наталя Томусяк. — Тому терміново був створений координаційний центр для переселенців, у якому працює дві найбільші волонтерські групи: перша — інформаційне забезпечення, друга — харчування, засоби гігієни, ліки. Щодоби працює по 100 чоловік, пів доби кожна зміна. Харчовики заступають на гарячу 12-годинну вахту о 7-й ранку. Далі їх змінює нічна зміна, так само 12 робочих годин. Люди, що виходять з потягів, аби зупинитись, чи їхати далі, не орієнтуються, і тут їм допомагають наші інформаційники, в яких ранкова зміна розпочинається о 8-ій, через півдоби — інша”.

Час пік вночі: холод, темрява, чуже місто, невідомість. Коли потяг транзитний, у волонтерів є 5-10 хвилин, залежно від часу стоянки потяга. Тому волонтери на постійному зв’язку з начальниками поїздів, провідниками, які складають списки необхідного людям у вагонах. Територію найбільшого залу очікування займає нині виробничий цех. Керує тут Інна Присяжна, координатор цеху харчування і забезпечення. Професія цієї молодої жінки в мирному житті — перукар престижного салону краси. Нині в її володіннях — гори ящиків, мішків з продуктами, коробки з предметами гігієни, підгузками, іншими необхідними у найпростішому побуті речами. Тут кипить виробництво, як на заводі: біля столів, закладених провізією, працює кількадесят жінок, готують набори їжі, складають у великі коробки. У цьому цеху 40-50 волонтерок куховарять у дві зміни, по 12 годин. Багато готових страв привозять із закладів громадського харчування. “Годуємо, крім біженців, ще хлопців з тероборони, військових,

працівників вокзалу ”, — розповідає Інна.

Від вокзалу приїжджих відправляють на Проскурівську, в кінотеатр ім. Т.Шевченка, де з початку війни розмістився міський центр допомоги вимушеним переселенцям, який очолює заступник міського голови Михайло Кривак. Власне, центр став і штабом, і другою робочою адресою працівників міської ради, яких тут працює кількадесят. Уже звично застаю на штабному робочому місці керуючу справами міськвиконкому, а нині й заступницю керівника центру допомоги переселенцям Юлію Сабій, яка тут майже цілодобово, з першого дня війни. “Дуже важко було в перші дні, — розповідає пані Юлія. — Життєві драми людей емоційно боляче бачити. Щоб підтримати наших переселенців і волонтерів, тероборонців, які перебувають у приміщенні, ми разом із священниками запровадили щоранкові і щовечірні молитви за Україну. Разом співаємо наш Славень. Це емоційно зближує людей, дає неймовірну енергетику. Ми змогли виробити дуже якісну систему співпраці з мешканцями громади.  Люди приносять продукти, постільну білизну, матраци, ліжечка, одяг, ліки, предмети гігієни. Ми тут і годуємо, і одягаємо, є лікарі волонтери. Також централізовано забезпечуємо всім необхідним заклади, в які розселяємо людей. У місті є кілька волонтерських речових і продуктових складів, зокрема й тут, в кінотеатрі. Дуже багато звертаються з територіальних громад, з вишів, які переїздять до Хмельницького, ми максимально прагнемо надати підтримку всім. Моє серце горить, тому що горить моя Україна, горить моє рідне місто Маріуполь, але я знаю, що принесу користь своєму народу, коли я буду приймати правильні рішення, буду виваженою і цим максимально допоможу великій кількості людей. І так тут думають усі, тому єднаємося і робимо спільну справу ”.

Волонтерство стало невід’ємною складовою нашого суспільного буття. І ми віримо, що, святкуючи перемогу, ми будемо говорити не лише “Слава Українській армії!”, а й “Слава українським волонтерам!” І справа не лише в придбанні бойової техніки, спорядження для армії, для тероборони, кілометрах сплетених маскувальних сіток, мільйонах вареників, тоннах борщу. Найважливіше — це неймовірна українська працездатність, єдність і сила. І життя вже переконало в цьому.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#волонтери_хмельниччина
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Спецтема
Військове вторгнення Росії. Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія введе війська на територію України. Путін заявив, що Росія проведе військову операцію в Україні на звернення самоназваних "Л/ДНР", таким чином Росія вводить війська на непідконтрольні Україні території.
Оголошення
live comments feed...