Фронт або праця на економіку країни: українцям пропонують альтернативу тотальній мобілізації

Нардепи хочуть, щоб в армію йшли вмотивовані патріоти, а ті, хто не хоче брати до рук зброю — працювали на оборонну промисловість. Експерти прогнозують, що у такому випадку хороша фінансова мотивація воїна обійдеться від 5 до 10 тисяч доларів, а йти на заводи за мінімальну зарплату погодяться одиниці.

Редакція розбиралась з новим законопроєктом.

Українські нардепи вважають, що військкомам варто працювати з мотивованими патріотами, а не гребти в армію всіх підряд. На думку народних депутатів воювати мають готові фізично і морально. Саме про це йде мова у законопроєкті №9566, ініціатором якого є нардеп Георгій Мазурашу.

На думку автора небажаючі воювати схильні до порушення наказу, деморалізують інших військових і можуть здатися в полон. Відправлення в армію в примусовому порядку негативно позначається на економіці і призводить до соціальної напруги. 

Ті, хто живе в тилу, мають максимально працювати на економіку, щоб підтримувати обороноздатність України. Цивільних хочуть призивати на роботу на підприємства оборонного та інших секторів економіки, або на суспільно корисні роботи на договірних умовах. Оплата праці має бути не меншою за мінімальну заробітну плату в Україні.

Обов'язкові роботи не поширюються на офіційно працевлаштованих щонайменше на 0,75 ставки або на підприємців, які своєчасно сплачують податки.

Кого торкнуться зміни

Адвокатка Марина Бекало в коментарі ТСН.ua пояснила, що законопроєктом №9566 пропонується залучати громадян, які ще не були призвані на військову службу під час мобілізації, до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Водночас законопроєктом передбачається, що громадяни, які офіційно працевлаштовані на не менше ніж 0,75 ставки або здійснюють підприємницьку діяльність і вчасно сплачують передбачені законодавством податки та збори, не можуть бути залучені до виконання робіт оборонного характеру.

“Залучення громадян до робіт оборонного характеру в разі ухвалення цього законопроєкту покладається на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Яким чином це відбуватиметься та за якою процедурою, проєкт відповідного алгоритму не передбачає”, – зазначила ТСН.ua адвокатка.

Військовозобов’язаним дадуть можливість написати відмову від мобілізації

Проєктом лише зазначається, що громадяни мають письмово подати заяву до ТЦК про відмову від мобілізації з особистих або релігійних переконань. В іншому разі вони будуть призвані на військову службу в загальному порядку.

З громадянами, які подали письмову заяву про відмову від мобілізації з особистих або релігійних підстав та які готові бути залученими до виконання робіт, будуть укладати відповідні робочі контракти з оплатою не менше розміру мінімальної заробітної плати на підприємствах оборонного призначення або інших секторів економіки за місцем проживання (або в інших регіонах за письмовою згодою).

“Водночас законопроєктом не регулюється питання щодо зарахування до страхового і трудового стажу періоду виконання робіт оборонного характеру за такими контрактами. Проєкт однозначно потребує доопрацювання”, – вважає Марина Бекало.

Законопроєктом також запроваджується обов’язок призовників, військовозобов'язаних і резервістів з’явитися протягом семи діб за місцем перебування на військовому обліку до ТЦК у разі оголошення загальної мобілізації для уточнення облікових даних.

Повістки зможуть вручати не лише військові й поліція

Крім того, проєктом закону запроваджуються повноваження Національної поліції доправляти порушників правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до ТЦК. У такому разі ТЦК має подати до поліції відповідне звернення, а вже далі поліція має доправити такого порушника до ТЦК.

Проєктом також покладається на ЖЕО, ОСББ або інші організації, які обслуговують житлові будинки, обов’язок подавати до ТЦК відомості про призовників і військовозобов’язаних, а також повноваження вручати призовникам і військовозобов’язаним повістки про виклик до ТЦК та СП і сприяти прибуттю за викликом.

Як відбуватиметься процес мобілізації

Отже, якщо проаналізувати законопроєкт №9566 з урахуванням чинного профільного законодавства, процедура залучення до робіт оборонного характеру в разі ухвалення проєкту буде приблизно такою:

Військовозобов’язаний з’являється до ТЦК та СП за повісткою в рамках мобілізаційної кампанії в загальному порядку.

Надалі ТЦК та СП має взяти громадянина на військовий облік (якщо він не перебував до цього на обліку) і направити на військово-лікарську комісію (адже це вимоги правил військового обліку).

В разі відсутності права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації такий військовозобов’язаний підлягає мобілізації, якщо він не подав письмову заяву про відмову від мобілізації з особистих або релігійних підстав, та про готовність бути залученими до виконання робіт оборонного призначення.

У такому разі військовозобов’язаного зараховують у запас та укладають із ним робочий контракт на виконання робіт з підприємством оборонного призначення або інших секторів економіки за умови, якщо він не перебуває у трудових відносинах за ставкою не менше ніж 0,75% або ФОП, яка належним чином виконує податкові зобов'язання.

Зараз законопроєкт надано для ознайомлення до Верховної Ради.

Якою має бути мотивація в ЗСУ?

Мотивувати людей іти воювати потрібно насамперед фінансово. Держава має пропонувати професіоналам хороші гроші за виконання бойових завдань, каже Фокусу полковник ЗСУ в запасі, військовий льотчик-інструктор Роман Світан.

"Майбутньому військовому треба запропонувати хороший соцпакет, можна й землю в Криму після перемоги. Тоді почнуть приходити по мотивацію, а психологи і військові фахівці за напрямками проведуть профвідбір. Воювати за щось не є нормальною мотивацією", — пояснив він.

Сума в 100 тисяч гривень, яку платять деяким категоріям військових на передовій, за словами експерта, не є достатнім заохоченням, щоб іти в гарячі точки.

"Якщо платити від 5 до 10 тисяч доларів, як це роблять у ПВК, тоді професіонали підуть воювати. З'явиться черга охочих, їх відбиратиме профкомісія. Для виконання бойових завдань 400 тисяч осіб вистачить, близько 1% від населення України. Отримуємо на місяць витрат на 2-4 млрд доларів, ці цифри треба знаходити в бюджеті, решта все не працює", — вважає Світан.

Робота на оборонку за середню зарплату

Залучення до обов'язкових робіт стане цікавим для українців, які не бажають воювати. Щоб це спрацювало, зарплати мають бути щонайменше на рівні середніх по регіонах, вважає адвокат юридичної компанії RIYYAKO & PARTNERS Микола Максимов.

За його словами, адекватні співробітники ТЦК і зараз розподіляють людей на службу в ЗСУ згідно з їхніми вміннями та побажаннями.

"З військовозобов'язаним спілкуються, перевіряють їхні навички, тут нічого не змінилося. Обов'язок захисту батьківщини прописано в Конституції, і для введення в дію законопроєкту №9566 доведеться поміняти масу законодавства. Автор пропонує сильне нововведення — можливість відмови від служби в армії зі зброєю в руках через релігійні або особисті переконання. Найімовірніше, це не пройде", — сказав адвокат Фокусу.

Полковник ЗСУ Роман Світан вважає, що під час залучення українців у тилу до роботи на оборонний сектор не можна брати за основу ідеї насильства. Під час війни треба спростити оподаткування і ввести 1%-й податок на всі банківські транзакції. Таким чином за рік можна отримати в бюджет понад 2 трлн гривень, підсумував він.

В Україні за ухилення від мобілізації передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Якщо військовозобов'язаний не прибув до військкомату для уточнення облікових даних і відмовився від отримання повістки без законних підстав, він заплатить штраф від 3 400 до 5 100 гривень.