На Хмельниччині хотіли позбавити батьківських прав матір 8 дітей

Апе­ля­цій­ний суд за­ли­шив без змін рі­шен­ня Ізяс­лавсь­ко­го район­но­го су­ду про від­мо­ву у за­до­во­лен­ні по­зо­ву Сах­но­вець­кої сіль­ської ра­ди Ше­пе­тівсь­ко­го району про поз­бавлен­ня ма­те­рі бать­ківсь­ких прав що­до її вось­ми ді­тей.

Рі­шен­ня міс­це­во­го су­ду ос­каржу­ва­ла сіль­ська ра­да. В апе­ля­цій­ній скар­зі, як і у по­зо­ві, на­по­ля­га­ла, що жін­ка три­ва­лий час нех­тує сво­їми бать­ківсь­ки­ми обов’яз­ка­ми. Від­ко­ли у неї ві­діб­ра­ли ді­тей, не ці­ка­ви­ла­ся їх­нім здо­ров’ям, ус­пі­ха­ми у шко­лі, не спіл­ку­ва­ла­ся з клас­ни­ми ке­рів­ни­ка­ми, й до­сі не ство­ри­ла на­леж­ні умо­ви для про­жи­ван­ня і ви­хо­ван­ня їх з нею.

Як вста­но­вив суд, у 2022 ро­ці вісь­мох не­пов­но­літ­ніх і ма­ло­літ­ніх ді­тей бу­ло ві­діб­ра­но у від­по­ві­дач­ки без поз­бавлен­ня її бать­ківсь­ких прав зі стяг­ненням на них алі­мен­тів. Ді­ти от­ри­ма­ли ста­тус ди­ти­ни, поз­бавле­ної бать­ківсь­ко­го пік­лу­ван­ня. На по­чат­ку пов­но­мас­штаб­ної вій­ни п’ятьох з них з нав­чаль­но­го зак­ла­ду на Хмель­нич­чи­ні ева­ку­юва­ли до Поль­щі, зак­рі­пив­ши кож­но­му опі­ку­нів. Опі­ку­ном над дво­ма мо­лод­ши­ми приз­на­чи­ли ба­бу­сю.

Рік то­му ко­мі­сія з пи­тань за­хис­ту прав ди­ти­ни Сах­но­вець­кої сіль­ської ра­ди ре­ко­мен­ду­ва­ла ви­кон­ко­му прий­ня­ти рі­шен­ня про поз­бавлен­ня ба­га­то­діт­ної ма­те­рі бать­ківсь­ких прав — і ви­ко­нав­чий ко­мі­тет його ух­ва­лив.

У сво­єму вис­новку, зок­ре­ма, заз­на­чив, що ма­ти не пік­лу­єть­ся про сво­їх ді­тей, не за­без­пе­чує не­об­хідні умо­ви про­жи­ван­ня (бу­ди­нок зна­хо­дить­ся у за­нед­ба­но­му ста­ні), хар­чу­ван­ня, ме­дич­но­го ог­ля­ду, на­леж­но не спіл­ку­єть­ся з ни­ми, не­од­но­ра­зо­во при­тя­гу­ва­ла­ся до ад­мі­ніс­тра­тив­ної від­по­ві­даль­нос­ті за не­ви­ко­нан­ня бать­ківсь­ких обов’яз­ків, че­рез її не­дог­ляд двоє ді­тей от­ри­ма­ли трав­ми (опі­ки та ам­пу­та­цію паль­ця), сто­сун­ки у сім’ї не­за­до­віль­ні, ма­ти та її спів­мешка­нець злов­жи­ва­ють ал­ко­го­лем. Вод­но­час йдеть­ся, що за­галь­ні умо­ви про­жи­ван­ня — оп­ти­маль­ні, є їжа, не­ве­ли­кий за­пас круп.

В апе­ля­цій­но­му су­ді ба­га­то­діт­на ма­ти про­си­ла не поз­бавля­ти її бать­ківсь­ких прав і за­пев­ни­ла, що хо­че ви­хо­ву­ва­ти сво­їх ді­тей. Суд вста­но­вив, що во­на вже не жи­ве зі сво­їм спів­мешкан­цем, не злов­жи­ває ал­ко­го­лем, пра­цю­ва­ла се­зон­ною ро­біт­ни­цею на під­при­ємс­тві, за­раз сто­їть на об­лі­ку у служ­бі зай­ня­тос­ті, пе­ре­їха­ла до ма­те­рі й меш­кає ра­зом зі сво­їми ма­ло­літ­ні­ми діть­ми й на­ма­га­єть­ся ство­ри­ти на­леж­ні умо­ви про­жи­ван­ня для усіх сво­їх ді­тей.

В оцін­ці до­во­дів апе­ля­цій­ної скар­ги ко­ле­гія суд­дів ви­хо­ди­ла з то­го, що суд при роз­гля­ді справ про поз­бавлен­ня бать­ківсь­ких прав на пер­ше міс­це має ста­ви­ти як­най­кра­щі ін­те­ре­си ди­ти­ни. Поз­бавлен­ня бать­ківсь­ких прав — край­ній за­хід впли­ву на осіб, які не ви­ко­ну­ють бать­ківсь­ких обов’яз­ків, та до­пус­ка­єть­ся ли­ше то­ді, ко­ли змі­ни­ти по­ве­дін­ку бать­ків у кра­щу сто­ро­ну не­мож­ли­во, і ли­ше при на­яв­ності у їх­ніх ді­ях ви­ни.

«До­ка­зів то­го, що до від­по­ві­дач­ки зас­то­со­ву­ва­лись будь­-які за­хо­ди впли­ву, які ви­яви­ли­ся без­ре­зуль­тат­ни­ми, тоб­то до­ка­зів то­го, що во­на сис­те­ма­тич­но, нез­ва­жа­ючи на всі за­хо­ди по­пе­ред­ження та впли­ву, про­дов­жує не ви­ко­ну­ва­ти свої бать­ківсь­кі обов’яз­ки ма­те­рі­али спра­ви не міс­тять. Не на­да­но та­ких до­ка­зів і в су­ді апе­ля­цій­ної ін­стан­ції», — заз­на­чив суд.

На дум­ку апе­ля­цій­но­го су­ду, суд пер­шої ін­стан­ції дій­шов обґрун­то­ва­но­го вис­новку про від­сутність пе­ред­ба­че­них пун­ктом 2 час­ти­ни 1 стат­ті 164 Сі­мей­но­го ко­дек­су Ук­ра­їни під­став для поз­бавлен­ня ма­те­рі бать­ківсь­ких прав. При цьому суд по­пе­ре­див її, що став­лення до ви­хо­ван­ня ді­тей слід змі­ни­ти. Кон­троль за ви­ко­нан­ням нею бать­ківсь­ких обов’яз­ків пок­лав на ор­га­ни опі­ки та пік­лу­ван­ня.

До­во­ди апе­ля­цій­ної скар­ги ХАС виз­нав не­обґрун­то­ва­ни­ми й та­ки­ми, що не спрос­то­ву­ють вис­новків су­ду пер­шої ін­стан­ції, то­му від­хи­лив її.