Перший коворкінг «Все буде добре. Хмельницький» провели в обласному центрі члени Маріупольської громадської організації «Заходи», розповідає її голова Юрій Давиденко. За його словами, їм вдалося вирватися з блокадного міста, і тут вони створюють для переселенців та місцевих освітній хаб із притулком та коворкінг-центром, де працюватимуть разом над тим, аби навчити, як побудувати новий бізнес чи відновити втрачений.
Освітній хаб на базі Хмельницького національного університету створюють маріупольці з громадської організації «Заходи». Її голова Юрій Давиденко розповідає, що планують зробити:
«Ми хочемо створити центр підтримки переселенців, молоді, підприємців, ІТ фахівців. Зробити простір для навчання, для роботи, для об’єднання, гуртожиток, ми на базі нього робимо прихисток для молоді», - каже Юрій Давиденко.
За його словами, фінансуються з благодійних добровільних внесків та уклали угоду про співпрацю з вишем. Проректор з наукової роботи університету Олег Синюк розповів, в яких сферах планують коворкінг:
«Це - дизайн одягу, дизайн взуття, дизайну студії, ландшафту, інтер’єру. Такий кластер, який потім може бути, як стартовий майданчик для стартапів», - каже Олег Синюк.
Як підготувати проєкт для стартапу, відкрити чи відновити власну справу, у коворкінг-центрі навчатиме бізнес-консультант Альона Куровська. За її словами, вона понад 20 років викладала облік і аудит в Приазовському технічному університеті, вигравала міжнародні гранти, за які двічі з нуля будувала бізнес та обидва через війну втратила.
«Ми будемо шукати такі землі для підприємців, які хочуть приїхати сюди релакувати свій бізнес: сироварні робити, все, що стосується бджільництва, вирощування свійської птиці», - розповідає засновниця громадської організації «Бізнес-Кластер Переселенців».
За її словами, хоче допомогти й підприємцям з Донбасу, які мали бізнес у сфері металообробки, машинобудування та втратили все.
«Маємо надію, що донорські організації зможуть нам допомогти, щоб закупити те обладнання, яке вони можуть встановити тут, щоб виробляти споживчі товари, які можна буде відправляти на експорт», - каже Альона.
Як розповіли організатори, працюватимуть не тільки з переселенцями, а й місцевими підприємцями.
