Під час першого бойового виходу на новому місці Іван з двома побратимами потрапили під обстріл. Вороги відрізали їм всі можливі шляхи для відступу.
Протягом тижня хлопці переховувалися від ворога у лісосмузі. Запаси води та їжі швидко закінчилися, тому військовим доводилося харчуватися снігом.
На восьмий день військові наважилися вийти з укриття. Майже одразу натрапили на вагнерівців. Одного з трьох українських розвідників російські бойовики розстріляли на місці. Двох інших, зокрема Івана, забрали у полон і відвезли десь на Луганщину.
Івана жорстоко катували. Через тортури струмом мізинець на правій руці фактично згорів. Полоненого також нещадно били по ногах та тримали у холоді.
Кінцівки вразив некроз і тканини почали стрімко відмирати. В місцевій лікарні Іванові відрізали ноги. Доглядав за ним та робив перев’язки інший полонений – український військовий медик.
Через 13 днів Івана передали українській стороні. Розвідника лікували у Дніпрі та Києві.
До центру "Незламні" він приїхав на реабілітацію. Чоловік отримав протези та вчиться на них ходити.
"Завдяки щоденним заняттям із фізичним терапевтом Іван вже ходить без милиць. Ба більше – за можливості допомагає пересуватися іншим незламним хлопцям, які ще на колісному кріслі. Після завершення реабілітації Іван хоче повернутися у стрій",– розповідають у Центрі.
