Реванш «колишніх» готується у Старокостянтинові

Про покійників прийнято говорити або хороше, або ніяк — це звичай, якого намагаються дотримуватися всі українці. Але як бути у випадку з політичними мерцями: тими, хто повністю ще повністю дискредитував себе за часів президента-втікача Януковича, але досі подає ознаки політичної активності й намагається навіть здобути владу? Саме такий сценарій зараз розгортається у Старокостянтинові й просто не зважати на таке не виходить, оскільки такий кандидат є, він, як уміє, серйозно  бере участь у виборчих перегонах і на щось навіть сподівається.

Хоча Сергій Вікторович Нараєвський балотується на посаду міського голови Старокостянтинова, ніхто з виборців не знайде його у виборчих списках. Натомість знайдемо Сергія Пономарьова — того ж чоловіка, але вже з іншим призвищем, підприємця та громадського активіста, чиє минуле викликає більше запитань, ніж має відповідей. За українським Законодавством змінювати ім’я чи  прізвище не заборонено — саме тому в свій час намагалися стати частиною нашого політикуму Дарт Вейдер, (Степан) Чубакка та інші, вочевидь, технічні кандидати різних рівнів обрання.

Але у випадку з паном Пономарьовим все давніше та заплутаніше. Змінювати дане від народження прізвище чоловіка, скоріше за все, спонукали економічні питання: на його особистому рахункові десятки підприємств, компаній та громадських організацій, що регулярно відкриваються та закриваються зі швидкістю дверцят холодильника на кухні. І в переліку присутні юридичні особи, зареєстровані в Донецьку. Єдине вмотивоване цьому пояснення, що спадає на думку — крутійство та ухилення від оподаткування, а також й відповідальності за непрозору діяльність. На жаль, це також можливо у нашому недосконалому Законодавстві, але лише в руках «спеціаліста» вищого класу.

А повчитися сучасному кандидату в мери Старокостянтинова дійсно було у кого: прихильник та член «Партії Регіонів», надійний соратник колишнього «смотрящего» Хмельниччини Василя Ядухи. А за часів недовгого, але «плідного» наслідками панування Януковича наш Сергій Вікторович не приховував свого захоплення цим лідером та надихався Віктором Федоровичем як авторитетом. І достоїнства свого еталону навіть не применшила ганебна втеча в криваві часи: зараза Пономарьов балотується від «ОПЗЖ», просуває наративи «руського міра», а значить, опосередковано представляє інтереси Путіна на Старокостянтинівщині. Звісно зухвало, але ж працює.

Звісно, в Україні розвивається демократія, коли кожен громадянин має право обирати та бути обраним. Але, на жаль, кандидат, що має такі ціннісні орієнтири та відповідний багаж знань, будувати власну передвиборчу кампанію інакше не вміє або не вважає за потрібне.

Як би там не було, але на Хмельниччині реалізовується план реваншу попередників у владі, на совісті яких багато ганебних й деструктивних діянь. Вже не вперше Сергій Пономарів намагається довести справу до кінця та кожного разу йде по головам задля як інтересів власного бізнесу, так і забаганок клану Медведчука. Цей театр абсурду розгортається на очах у жителів Хмельниччини та всієї країни, а головний режисер, тим часом, продовжує відверто глумитися над електоратом та цінностями українців. Добре, однак, що більшість виборців чудово розуміють, хто є хто насправді.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі